Жив був соби казак, у его була жинка и еще був сын Грицько. Грицько ходыв в степу за вивцями. От дид с бабою змовляються:
- Стара! Треба нам Грицька оженить.
- Як женить, так женить! - послали воны за Грицьком.
Приходе наймит, да и каже:
- Здоров був, паноче! Батько звилив тоби иты до господив.
Прийшов до дому, устричають його батько и мате:
- Здоров був, сынку! Як соби маешь?
- Слава Богу, тату и мамо! помаленьку, А чого-це вы мене до дому звалы?
А батько каже:
- Та вже-ж я - старый и мате твоя - стара, так треба тебе оженить.
- Не хочу! Пиду соби у степ.
- Почекай (подожди) лышинь трохи: м...
читать дальше